Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Передера Ж$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 9
Представлено документи з 1 до 9
|
1. |
Передера Ж. О. Визначення якості свинини при застосуванні різних систем годівлі [Електронний ресурс] / Ж. О. Передера, Н. C. Щербакова, С. Б. Передера // Науково-технічний бюлетень. - 2013. - № 109(2). - С. 117-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntb_2013_109(2)__23
| 2. |
Щербакова Н. С. Визначення натуральності вершкового масла [Електронний ресурс] / Н. С. Щербакова, Ж. О. Передера, С. Б. Передера // Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. - 2016. - № 1(1). - С. 355-360. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vzhnau_2016_1(1)__50
| 3. |
Щербакова Н. С. Знезараження ковбасних виробів за допомогою мікрохвиль [Електронний ресурс] / Н. С. Щербакова, Ж. О. Передера, С. Б. Передера, А. Ю. Лубенська // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2015. - № 1-2. - С. 106-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2015_1-2_25 Наведено дані про знезараження ковбасних виробів НВЧ-хвилями. Встановлено, що на зменшення кількості мікроорганізмів у ковбасних виробах впливають режим потужності мікрохвильової печі та час обробки зразків. Визначено, що час обробки проби має більш значний вплив на зменшення кількості мікроорганізмів у ній, аніж вибраний режим потужності мікрохвильової печі. Тривале опромінення виробів НВЧ-хвилями (протягом 3-х хв) сприяє знищенню більшої кількості мікроорганізмів, але мінімальний час (1 хв) достатній для зменшення кількості мікрофлори ковбасного виробу сумнівної свіжості для того, щоб вважати його не шкідливим для організму людини після знезараження.
| 4. |
Щербакова Н. С. Визначення якості курячих яєць виробництва ПАТ "Полтавська птахофабрика" [Електронний ресурс] / Н. С. Щербакова, Ж. О. Передера, С. Б. Передера // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2015. - № 4. - С. 61-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2015_4_17 Наведено дані щодо показників якості та безпеки курячих яєць, які виробляє ПАТ "Полтавська птахофабрика". Досліджено яйця на вміст токсичних елементів, таких як: свинець, кадмій, ртуть, мідь, цинк, миш'як, а також антибіотиків. Визначено вміст жиру у жовтку та каротиноїдів. Проведено органолептичні дослідження та овоскопію. Встановлено, що яйця курячі, які надійшли з ПАТ "Полтавська птахофабрика", за показниками якості відповідають показникам чинних нормативних документів.
| 5. |
Передера С. Б. Вплив дезінфекційного розчину на основі полігексаметиленгуанідін гідрохлориду на санітарно-показникові мікроорганізми та білих мишей [Електронний ресурс] / С. Б. Передера, Ж. О. Передера, Н. С. Щербакова, Є. О. Держговська // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2017. - № 3. - С. 91-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2017_3_21 Наведено дані щодо аналізу дії дезінфекційного засобу на основі полігексаметиленгуанідіну гідрохлориду (ПГМГ-ГХ) на санітарно-показникові мікроорганізми та білих мишей. Встановлено, що фенольний коефіцієнт "ПінаСепт" відносно S. aureus, E. coli становить 7,4 та 5,9. Окрім цього "ПінаСепт" проявляє виражену дезінфікуючу активність, під час проведення щоденної аерозольної обробки протягом 14 днів препарат є біобезпечний для організму лабораторних мишей, що доведено на основі клінічних та патологоанатомічних досліджень.
| 6. |
Передера С. Б. Визначення якості та безпеки яловичини при запаленні молочної залози [Електронний ресурс] / С. Б. Передера, Ж. О. Передера, Н. С. Щербакова // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - 2017. - Вип. 35(2.1). - С. 91-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pzvm_2017_35(2
| 7. |
Щербакова Н. С. Моніторінг забруднення бенз(а)піреном води та снігу у Полтавській області [Електронний ресурс] / Н. С. Щербакова, Ж. О. Передера, С. Б. Передера, О. О. Безгодько // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - 2017. - Вип. 34(2). - С. 357-360. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pzvm_2017_34(2)__83
| 8. |
Щербакова Н. С. Зміни у законодавстві України щодо призначення судово-ветеринарних експертиз та порядку залучення експертів [Електронний ресурс] / Н. С. Щербакова, С. Б. Передера, Ж. О. Передера, Є. А. Щербаков // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2018. - № 1. - С. 132-134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2018_1_27 Наведено дані щодо аналізу змін до кримінально-процесуального законодавства України в питаннях правових підстав проведення експертиз та порядку залучення експертів ветеринарної медицини. Встановлено, що зміни до кримінально-процесуального законодавства України в питаннях правових підстав проведення експертиз та порядку залучення експертів ветеринарної медицини показує систематичне наближення нормативно-правової бази України в кримінальному процесі до міжнародних норм і стандартів, і спрямовані на досягнення максимального рівня неупередженості з боку учасників кримінального судочинства.
| 9. |
Передера С. Б. Моніторинг некробактеріозу великої рогатої худоби в агрофірмі "Маяк" Котелевського району Полтавської області [Електронний ресурс] / С. Б. Передера, М. В. Колотій, Ж. О. Передера, Н. С. Щербакова // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2017. - № 1-2. - С. 126-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2017_1-2_27 Наведено дані щодо моніторингу серед стада великої рогатої худоби тварин з патологією ураження копитець в агрофірмі "Маяк" за останні роки. Виявлено, що патологія копитець неінфекційного характеру становила до 30 % від загальної кількості уражених копитець, а у 70 % спостерігалось ураження копитець інфекційної патології - некробактеріоз. Серед молодняку великої рогатої худоби 8 - 17-місячного віку некробактеріоз спостерігався у 2013 р. у 3,6 % тварин з 406, а у 2015 р. - 2,9 % з 617 тварин. Встановлено, що середній вік тварин, хворих на некробактеріоз, становить 6 - 7 років, з 939 хворих 190 - 20,2 %, а це - високопродуктивні тварини.
|
|
|